Газета / Из жизни Арраида

5 ноября 2007 г. в Исламском общественном культурном центре г. Киева состоялась Международная научная конференция «Ислам в мире глобализации». Ее организаторами выступили Всеукраинская общественная организация «Украинский центр исламоведения» и Всеукраинская ассоциация общественных организаций «Альраид». Конференция была приурочена 10-летию деятельности МАОО «Арраид» В Украине.

С момента своего образования Ассоциация объединила на основе равноправных взаимоотношений 18 общественных организаций из разных регионов Украины. Вследствие этого в 2007 году была зарегистрирована уже Всеукраинская ассоциация общественных организаций «Альраид», которая является преемницей Межобластной ассоциации общественных организаций «Арраид».

В конференции приняли участие деятели науки, образования и культуры, представители органов государственной власти, общественных и религиозных организаций, иностранные гости и дипломаты из разных стран мира. Среди участников конференции были известный в исламском мире Шакиб бин Маклоуф, президент Федерации исламских организаций в Европе; Удовенко Г.Й., Народный Депутат Украины; Саган А.Н., Советник секретариата Президента Украины; Хаваджи Р. Ф., Заместитель Постоянного представителя Президента Украины в АРК; Кочубей Ю.Н. главный редактор журнала «Східний світ» и др.

Докладчики отметили, что быстрое и противоречивое распространение процессов глобализации в современном мире влечет немало сложных проблем.

В ходе конференции были подведены итоги III-го Всеукраинского конкурса исламоведческих исследований им. А. Крымского на тему «Ислам в мире глобализации». Всего в этом году было представлено 34 работы. Религиеведов приятно удивило количество и качество научных работ, участвовавших в конкурсе. Этот факт и стал для жюри небольшой сложностью в определении лучших. Первое место заняла работа «Развитие экономической деятельности в условиях глобализации» А. Бойко из Одессы, второе место было отдано работе «Правовые аспекты глобализации финансовых рынков: возможности сближения норм права исламской и украинской правовых систем» Н. Фрони из Киева, а работа «Исламская перспектива глобализации в контексте социологического учения Абд ар-Рахмана ибн Халдуна» М. Якубовича из Ровно заняла третье место. Специальным призом была отмечена книга С. Зинько со Львова «Ислам в современной мировой политике».

Лучшие работы конкурсантов будут опубликованы в специальном сборнике, а также в рубрике «Научные работы» на сайте «Ислам в Украине» (http://www.islam.in.ua/).

Краткой экскурсией по докладам мы постараемся передать царившую на конференции атмосферу, а также познакомить читателей с их основными положениями.

Исмаил Кади, председатель ВАОО «Альраид», в своем докладе ознакомил гостей и участников конференции с результатами работы Ассоциации «Арраид» за десятилетний период:

«Ассаляму алейкум! Мы рады приветсвовать вас в Исламском культурном центре. В начале хотелось бы ознакомить вас с историей нашей ассоциации. В 1997 году 4 общественные организации объединились на основе равноправных взаимоотношений, что дало возможность зарегистрировать Ассоциацию «Арраид» и получить статус Межобластной. Смысл объединения заключался в равноправном сотрудничестве, взаимной помощи, всяческой поддержке, что способствовало бы развитию этих организаций. На сегодняшний день совместно реализована масса проектов на благо украинского общества, решено множество задач. А самое важное то, что сегодня в Украине «Альраид» способен быть тем мостом, благодаря которому представители двух культур смогли бы ближе узнать друг друга. Недавно мы получили статус Всеукраинской Ассоциации. Сейчас «Альраид» объединяет 18 общественных организаций. Это означает, что наша деятельность охватывает всю территории страны. Все эти организации объединяет одна цель и схожие принципы деятельности, направленные на распространение духовных ценностей во благо мира и согласия на земле.

Существует три основных направления деятельности организации: культурно-просветительская, благотворительная и информационная. Придерживаясь «золотой середины» и умеренности, ассоциация смогла донести до украинского общества неискаженную информацию об Исламе, как он есть. Ислам без крайностей и стереотипов. Работа Ассоциации освещается тремя сайтами на русском, английском и арабском языках. Ежемесячно выпускается газета «Арраид» на русском и арабском языках.

Организация ежегодно проводит круглые столы, семинары, конференции на актуальные темы, создавая благоприятную почву для плодотворного диалога культур.

Это наша история вкратце. На сегодняшний день, по-милости Аллаха и благодаря благоприятной атмосфере в Украине, наше государство стало прекрасным примером мирного сосуществования представителей разных религии и культур. Сейчас функционируют 7 Исламских Центров, которые всегда открыты для всех желающих ближе познакомиться с культурой востока.

Кочубей Ю.Н.
(главный редактор журнала «Східний світ»):

«Сьогодні глобалізація в світі - це об’єктивна реальність, яку мало хто може заперечити. Вчені-аналітики Заходу в один голос заявляють, що світ іде по цьому шляху і буде розвиватися саме в напрямку глобалізації. Можна сказати, що сьогодні глобалізація виявляє себе перед усім у двох сферах – в економіці і в сфері комунікацій. Особливо помітно діє вона у сфері комунікацій. Завдяки новим технологіям зв’язку з’явилися можливості миттєвого обміну інформацією, проведення різноманітних операцій, тощо. Елементи глобалізації в міжнародно-політичній сфері ми спостерігаємо вже давно, наприклад, ООН. Ми вважаємо, що боротися проти глобалізації не розумно та й не реалістично. Просто треба враховувати, що глобалізація може мати й негативні сторони. Але існує ще одна важлива сфера людського буття, яку охоплює глобалізація. Це духовне життя, яке притаманне кожній окремій людині і цілим народам. Воно проявляє себе в релігії, культурі, етнопсихології і служить основою для ідентифікації і самоідентифікації індивідів і народів у світовій різнобарві спільнот. Саме у цій сфері глобалізація може таїти загрозу для нормального існування людей на нашій планеті, бо може привести до повного стирання окремих народів. Справа в тому, що оскільки глобалізація іде від Заходу, який домінує скрізь в світі, то й виявляється вона в рельному житті народів у вигляді вестернізації, або, як дехто вважає,– американізації. Але у Заходу можна запозичити багато чого корисного. Це свого часу добре розумів емір Єгипту Мухаммед Алі, або раніше в Росії Петро І. Він посилав тоді своїх людей вчитися у Європі, запозичувати у них технічні новинки, політичні ідеї, щоб реалізувати їх у своїй країні. На Сході в давній Іслам теж були люди, які розуміли, що мусульмани мають рухатися по шляху загальносвітового прогресу, але при цьому зберігати свою ідентичність. В своїх міркуваннях вони спиралися на священний Коран і Сунну Пророка.

Нова ситуація виникла у повоєнній Європі у зв’язку з напливом емігрантів-мусульман з Африки, Азії та Південо-Східної Азії. Потім Західна Європа стала відчувати нестачу робочої сили. Можна говорити, що наплив емігрантів з мусульманських країн в Європу співпав з посиленням глобалізаційних процесів. Деякі з дослідників навіть вважають еміграцію одним з елементів глобалізації. В Україні теж, але трошки пізніше, з’явилися емігранти-мусульмани. До міграції додалось воз’єднання сімей, яке вплинуло на кількість прибульців з-за моря. Звичайно продовжується неконтрольована еміграція нелегалів. У європейських країнах з’явилися цілі квартали і конгломерати, в яких переважають мусульмани. На думку спеціалістів, в країнах Заходу нараховується 30 млн. мусульман. Представники заходу говорять, що мусульмани повинні прийняти загально визнані цінності, тобто на їх думку європейськи. Але виникає питання хто, і коли їх визначів і визнав? Хіба мусульмани брали участь у розробці і визначенні цих цінностей? Тому мусульмани вважають що їм насильно нав’язують спосіб життя, який не відповідає ісламським релігійним переконанням і традиціям. Іслам – релігія універсальна і він теоретично не мав би бути проти глобалізації. Але мусульмани бачать, що на практиці глобалізація відкриває шлях до вестернізації з бездуховністю, атеїзмом і моральною деградацією. Ми маємо зробити все від нас залежне, щоб глобалізація не призвела до знищення духовності людей, щоб розмаїття культур та ідентичність всіх народів збереглося, і в цьому велика роль належить саме Ісламу, який і в умовах глобалізації залишається найвищим авторитетом для великої частини людства на всіх континентах нашої планети».

Саган А.Н.
(советник секретариата президента Украины):

«Шановні учасники і гості конференції. Я вже не вперше на заходах цієї організації і мені приємно бачити, що цей зал не порожніє. Це означає, що справа, якою займається ця організація, розвивається.

Свій виступ я хотів би почати із певних, може й не досить святкових нот. Я хочу сказати, що Україна не випадає із загального світового розвитку, а в світі, та й в Україні, сьогодні, нажаль, спостерігається зростання впливу радикальних, політизованих течій, які прикриваються дуже часто ісламським вченням. Але мусульмани ефективно протистоять цим екстре­містським проявам і про це свідчить те, що теракти, які відбулися в США, Франції, Іспанії, були жорстко засуджені світовою мусульманською спільнотою. І ми пам’ятаємо ті заяви, які були зроблені організацією «Альраід» із засудженням цих терактів. Відтак, українське суспільство потребує активізації тих громадських релігійних організацій, які допомагатимуть місцевій уммі розвиватися в напрямку мирного співжиття з іншими віруючими країни, навчатимуть священному Корану, забезпечиватимуть високий рівень знань імамів та допомагатимуть їм відбудовувати знищені та будувати нові мечеті, розвиватимуть халяль-промисло­вість, сприятимуть у здійснені Хаджу, засновиватимуть спеціалізовані заклади. Наприклад, лікарні, банки, де мусульмани матимуть більш зручні умови для непорушення норм Шаріату. І на цьому фоні я хотів би особливо виділити роботу громадських організацій «Альраід», яка, на мою думку, має не лише високій потенціал до вирішення важливих проблем української умми, але й реально здійснює важливі для мусульман проекти. Всі ці проекти важливі не тільки для мусульман, але й для християн, тому що вони показують, що Іслам – це мирна релігія, яка направлена на повагу і до інших культур та релігій.

Особливо хочу відокремити Всеукраїнський конкурс ісламознавчих проектів. Такі конкурси не лише мости до єднання культур та цивілізацій, вони сприяють зацікавленню українців ісламською специфікою. Так, природним чином формується середовище, де експерти зможуть об’єктивно підходити до оцінки тих чи інших межрелігійних конфліктів».

Бин Маклоуф
(президент федерации исламских организаций в Европе FIOE):

«Хочу начать с различения двух понятий – глобализм и глобализация. Глобализм – это преодоление геграфических, языковых, этнических границ, т.е. когда мы все чувствуем, что мы одно целое, когда общение не ограничивается определенной группой людей. Глобализация не обязательно ведет к глобализму, т.к. глобализация может нести положительные результаты для одних, но вместе с тем и вред для других людей. Если говорить о глобализме, как о преодалении языковых, культурных и этнических границ, то глобализм– это одно из качеств или особенностей миссии, с которой пришел пророк Мухаммад (мир ему и благословение.), т.к. он был послан ко всем народам, ко всем людям, не только к одному народу или к ограниченной группе людей. Тут можно вспомнить стихи из Корана, где говорится: «О, люди!....», здесь имеется ввиду не какая – то ограничнная группа. Обратите внимание, что Ислам за тысячу лет распространился среди десятков народов и различных этнических групп, но при этом, их культурные особенности были сохранены. Это говорит о том, что Ислам является религией глобализма, но не диктует определенный культурный образ, не насаждает определенную одну культуру, не уничтожает другие культуры, другие языки. Также, среди мусульман можно увидеть представителей различных национальностей, с разным цветом кожи, а также разными культурными особенностями. Глобализация несет в себе прямой вызов Исламу и мусульманам, т.к. это результат определенных изменений в взаимосвязи мусульман с окружающим миром.

Представления немусульман или европейцев несут не правильный смысл определений, таких как, шариат, джихад и т.д. Глобализация открыла возможности для быстрого и легкого передвижения между странами, что позволило многим емигрантам или рабочим из мусульманского мира переехать в Европу для работы или учебы. Создание некоторых антииммеграционных партий стало реакцией на увеличение колличества мусульман в Европе. Глобализацию остановить невозможно, но мы, основываясь на своем исламском пониманиии, на общечеловеческих принципах считаем, что глобализацию нужно направлять и должны быть установлены положения, которые исправят негативные стороны глобализации. Первое – это взаимоуважение. Здесь можно вспомнить один из аятов Корана, в котором говорится: «О, люди! Мы создали вас из мужчин и женщин, сделали вас народами и племенами, чтобы вы познавали друг друга и наилучший из вас перед Всевышним – это благочестивый» (Коран, 49:13). Второе– это необходимость поиска человеческих ценностей. Третье – глобализация – это явление, которое несет, как положительные, так и отрицательные стороны, поэтому мы не должны принимать ее такой, какая она есть, а должны всегда стремиться исправить ее отрицательные стороны и вместе участвовать в ее реформе. Мусульмане должны быть способными участвовать в процессе глобализации и внести положительный вклад, с целью чтобы глобализация принесла пользу человечеству».

Удовенко Г.Й.
(народный депутат Украины):

«Шановна президія, шановні учасники конференції! Щиро вас вітаю з цією славетною датою – 10-річчям створення «Арраіду» в Україні. Я пам’ятаю, як 10 років тому в цьому приміщенні була інаугурація цього центру. І ми покладали великі надії на те, що він об’єднає Іслам тут в Україні, буде і провідником, і захисником української державності.

Головним досягненням української держави є те, що не дивлячись на різноманітність представництв національних меншин в державі за роки незалежності не було жодного конфлікту на міжнаціональній основі. На відміну від нашіх сусідів. І все це завдяки толерантності народу України та державним законопроектам. 22 % населення України це представники національних меншин, тобто практично кожна 5 людина – представник іншої нації. Тому президент і фракція «Наша Україна», багато уваги приділяють питанню національних меншин.

У нас сьогодні важливим завданням є вирішення тих актуальних питань, які, насамперед, пов’язані з облаштуванням кримських татар та інших депортованих, що повернулися до Криму. Нам потрібно активно працювати в цьому напрямку.

На завершення, хочу побажати успішної діяльності «Альраіду», керівництву та подякувати їм за ту роботу, яку вони проводять».

Колодный А.Н.
(ректор Института философии им. Г.И. Сковороды):

«Ассаляму алейкум! Хай у вас в житті буде злагода і мир!

В ті роки, які передували нашій незалежності, тема Ісламу в Україні не була актуальною, тому що після винищення сталінським режимом ісламського чинника на українських теренах, здавалося, що мусульман у нас немає. Все частіше в нашій пресі з’являються статті про Іслам, як світову релігію, про ісламський чинник не лише в світовому процессі, а й в процесах українського державотворення, етно-конфесійних відносин. Що актуалізує проблему дослідження Ісламу нині? Перше, це те, що відбувається процес українського релігієзнавства у всьому комплексі її складових. Тому ми, як релігієзнавці, не можемо не вивчати Іслам як одну із світових релігій. По-друге, активізовано нашу увагу до Ісламу тим, що ця релігія прокинулася для відігравання ролі в суспільному процесі. І це не тільки тому, що мусульманський народ ввійшов в історію, а ще й тому, що Іслам уже конкурує з такою великою релігією, як католицизм. Вони мають майже однакову кількість послідовників. По-третє, Іслам, як духовний феномен, владно і повсемісно входить в релігійне поле України. Ми маємо офіційно зафіксованих уже біля тисячи мусульманських громад в Україні.

Ми вивчаємо Іслам тому, що ця релігія– вияв культурних здобутків ряду національних меншин, які є в Україні. Їх не багато, але Іслам дає їм можливість поєднуватись, бути такими, якими вони були раніше. Хоч Іслам, як світова релігія не залишив в нашій українській історії помітний слід, проте не можна сказати, що він тільки зараз з’явився в нашій країні. Він з’явився в нашій історії з XV сторіччя, з часу утвердження в Криму татарської орди, яка офіційно прийняла цю релігію за часів Хана-узбека. І осибливістю відносин України з ісламським світом є те, що він досі виступав, як зовнішній чинник, а не внутрішній. Було так, що ми навіть ворогували із мусульманами. Але ми, чомусь, акцент робимо, що ми «ворогували». А ось треба вивчати історію Іслама і показати, що ми не тільки ворогували. Навпаки, наші козаки воювали пліч-о-пліч разом із мусульманами. Ми маємо вшановувати і тих носіїв Ісламу, які разом з нами воювали проти польської навали. А згадуючи військо Сагайдачного, яке гарцювало по Москві, ми повинні знати, що тоді з ним були дружні нам татари. Так що, були не тільки негативні сторони. Ми були друзями, союзниками. Я скажу навіть більше, що ми, українці, майже не стали мусульманами. Згадайте, як Володимир прийняв християнство та які аргументи в нього були. Уважно прочитавши, ми побачимо що він прийняв християнство не лише тому що знав цю релігію. Її глибину та її природу. Володимир не прийняв Іслам тільки тому, що полюбляв випити та мав 400 жінок. От тому він і не прийняв. Так що це чинник, знаєте, не глибинний, а поверховий. Тому те, що ми не стали носіями Ісламу, то це теж історична поверховість. І ось зараз ми звертаємось до дослідження Ісламу. У нас в інституті філософії з новогу року буде працювати штатна науково-дослідна група з вивчення Ісламу. В цій групі будуть молоді дослідники. Ми багато говоримо, що Іслам входить у світ, але Іслам треба вивчати. Інколи кажуть, що Коран не можна перекладати на інші мови. Але треба розуміти, що арабську мову не всі можуть вивчити.Коран – це здобуток культурний, а не тільки релігійний. І тому, як на мене, треба видати Коран українською мовою і поширити його масово. Хай люди читають і бачать, що Коран говорить те, що й Біблія певною мірою говорила. Як на мене, це має бути елементом роботи «Альраіду» у майбутньому».

Задворный А. М.
(советник уполномоченного верховным советом по правам человека):

«Маю високу честь вітати вас від уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Карпачової Ніни Іванівни. Хочу побажати творчої роботи конференції і використання тих рекомендацій та думок, які будуть висловлені в подальшій роботі.

Сама по собі конференція об’єднує дві теми. По-перше, це своєрідний підсумок 10-річної роботи такої наполегливої праці організації «Арраід». А з другого боку, ті проблеми, які винесені на сьогоднішній день, тобто проблеми глобалізації, які потрібно буде вирішувати в майбутньому.

Серед мігрантів в Україні дуже багато представників Ісламу. Влада робить не мало заходів щоб покращити життя мігрантів, але ще багато чого треба зробити.

Інтелектуальна частина українців знають, що це за релігія, Іслам, знають її основні постулати. Інтелектуали ніколи не скажуть образливого слова ні на адресу релігії ні на адресу тих хто її сповідує. Тому що, справді, Іслам закликає до миру, де найвищою цінністю є людина.

Мені тривалий час доводилося працювати в мусульманських країнах і я хотів би перед вами засвідчити, що мусульмани, з якими мені довелося працювати, прекрасні люди, але тоді, коли ти їх розумієш та поважаєш. Дуже слушно сьогодні піднімалося питання про людські цінності. Зі свого досвіду, хочу сказати, що у мусульман є такі цінності, які варто було б запозичити Європі.

Ассоціація «Альраід» повина більше організовувати конференції, симпозіуми, публічні лекції, концерти, співробітничати більше із ЗМІ, а також створити в Україні (в Київі) музей ісламської культури.

І надалі маємо підтримувати «Альраід» щоб він активно діяв в інтересах українського суспільства».

Взгляды участников конференции сошлись в едином. Глобализация не должна приводить к уничтожению духовности людей. Необходимо стремиться к тому, чтобы в ходе глобализации сохранилось разнообразие культур и идентичность всех народов. В содействии этим процессам большую креативную роль играет сам Ислам, который и в условиях глобализации остается наивысшим авторитетом для большой части человечества на всех континентах нашей планеты. Нет сомнений в том, что Ислам способен дать глубокие и адекватные ответы на сложные вопросы современности.

Григорий Гришко
Юлия Щербань

Для перевода с украинского языка воспользуйтесь: